Планування пасовищ і вибір травосумішей

Планування пасовищ і вибір травосумішей

Володимир Славов, доктор с.

Планування пасовищ і вибір травосумішей

Володимир Славов, доктор с.-г. наук, член-кореспондент УААН, Ігор Гузєв, канд. с.-г. наук, Петро Шуст, канд. с.-г. наук, Інститут розведення і генетики УААН (Україна)

Зелена маса продукції для тварин забезпечує вищу продуктивність, ніж у разі використання заготовлених з неї силосу, сіна та інших кормів. Так, корова з'ївши 1 т трави, дає 170-200 кг молока; з'ївши силос з 1 т трави - 140-180 кг молока; з'ївши сіна, виробленого з 1 т трави, - 90-120 кг молока.

Під час проведення власних дослідів у 2002-2004 рр. у лісостеповій та поліській зонах найвищу сумарну урожайність зеленої маси отримано за п'ятициклового режиму використання травостою -195,9 ц/га, що на 18 вище від середнього показника за дослідним полем і на 15% вище від раннього початку використання пасовища з 1 квітня. Упродовж пасовищного періоду (з початку травня до кінця серпня) п'ятициклове використання пасовищ забезпечувало найбільш ритмічне і рівномірне надходження зеленої маси від 18,8 до 28,8% за цикл від річної загальної урожайності.

Раннє скошування трави, а тим більше раннє стравлювання худобою (з 1 квітня) знесилює рослини, які не встигли ще розвинути сильну кореневу систему, що забезпечує швидке наростання зеленої маси. Негативний вплив на відростання отав має низьке скошування (стравлювання) трав до 4 см від рівня ґрунту. Встановлено, що на заплавах лісостепової зони пасовищна зрілість трав (12-15 см) настає в першій декаді травня, а інтенсивність відростання отави між циклами становить: отава першого циклу — через 21-25 дні, другого -30 днів, третього - до 45 днів і четвертого- 55-58 днів восени, що важливо за умов планування пасовищного сезону для тварин За інтенсивного росту трав навесні та відростання першої отави в перших загонах, не допускаючи їх переростання, виникає доцільність пасовищного й укісного використання пасовищ.

Добираючи склад травосумішок, необхідно враховувати біологічні та господарські особливості трав. Кращими видами для створення пасовищних травосумішок з верхових злаків є грястиця збірна, стоколос безостий, костриця лучна. Для створення міцної, стійкої до витоптування дернини до сумішки необхідно включати низові злаки - райграс пасовищний, кострицю червону, тонконіг лучний. Для збалансування зеленого корму за цукро-протеїновим співвідношенням до складу травосумішок включають бобові трави - конюшину білу повзучу, лядвенець рогатий. Щоб забезпечити належну отавність і безперервне надходження зеленого корму протягом пасовищного періоду, пасовищні травосумішки мають бути різними за строками пасовищної стиглості: ранні, середні та пізні.

Ранньостигла травосуміш:

• грястиця збірна - 10 кг/га;

• костриця лучна - 8 кг/га;

• тонконіг лучний або райграс

пасовищний - 4 кг/га;

• конюшина біла - 5 кг/га.

Середньостигла травосуміш:

• костриця лучна - 8 кг/га;

• стоколос безостий - 9 кг/га;

• райграс пасовищний - 5 кг/га;

• тонконіг лучний - 4 кг/га;

• лядвенець рогатий - 5 кг/га.

Пізньостигла травосуміш:

• тимофіївка лучна - 8 кг/га;

• стоколос безостий - 6 кг/га;

• райграс пасовищний - 4 кг/га;

• конюшина біла - 5 кг/га.

До складу довгострокових пасовищ доцільно включати тонконіг лучний і китник лучний. Ці трави в перші роки розвиваються повільно, але через 4-5 років замінюють недовговічні верхові трави і запобігають появі в травостоях малоцінних трав. Найоптимальніша кількість тонконога лучного і китника лучного в травостоях — до 25%. Використання природних злакових кормових угідь на більшості території країни доцільно розпочинати 5-6 травня на початку фази трубкування основних компонентів і досягненні пасовищної зрілості травостою висоти 12-15 см. Для забезпечення худоби пасовищами в ранньовесняний період використовується отава багаторічних трав, яка залишається на зиму за 3-циклового використання пасовищ (перші два цикли використовуються відповідно на сіно і випас).

Більший обсяг матеріалу можно побачити у журналі Агроексперт.